Опис власного педагогічного досвіду

Тема досвіду: «Медіаграмотність як засіб розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури»

Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину,

яка має жити в суспільстві і приносити йому користь…

В. Сухомлинський

Вступ

Зміни, які сьогодні відбуваються в суспільстві, багато в чому залежать від засобів масової інформації, які, створюючи інтенсивні інформаційні потоки, з одного боку, забезпечують доступність інформації, дають більші можливості для самоосвіти, комунікації, поширення ідей, самореалізації, ведення бізнесу, а з другого – через можливості маніпуляції, пропаганду, кіберзалякування створюють загрозу як в індивідуальних, так і в глобальних масштабах.

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отримані знання до власного життєвого простору. За словами М. Маклюена, «для того, щоб жити в сучасному суспільстві, необхідно бути медіаграмотним». Підвищення інформаційної та медійної грамотності, розвиток критичного мислення, незалежність суджень є ключем для формування особистості, яка готова до творчого та відповідального перетворення навколишнього світу.

Актуальність. У новому Державному стандарті зазначено, що обов’язкові результати навчання передбачають формування у школярів навичок сприймання, аналізу, інтерпретації, критичної оцінки інформації в текстах різних видів та медіатекстах.

Медіаосвіта в Україні є важливим засобом формування і зміцнення національної ідентичності, консолідації суспільства, формування свідомої громадянської патріотичної позиції особистості.

Учитель повинен дати учневі спеціальні пошукові знання, навчити навігації в інформаційному просторі – тобто формувати діяльнісно-ціннісний підхід до освіти й самоосвіти. Сучасні школярі досить вільно орієнтуються в інформаційному просторі. Тому завдання педагога: розвивати критичне мислення дитини, його уміння аналізувати та відбирати важливу інформацію, структурувати, узагальнювати, використовувати й осмислено створювати для інформаційного середовища власні медіатексти, формувати медіакультуру школярів.

Сьогодні в освіті йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізуватися, а отже, про формування компетентної особистості. Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти, Концепціях мовної та літературної освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, нових програмах. Важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись й пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя.

Визначальною умовою ефективного застосування медіагамотності як засобу розвитку критичного мислення на уроках мови та літератури є сукупність методичних підходів, які програмують позицію учня як активного співтворця уроку (Додаток 1).

Отже, підготувати дитину до ефективної взаємодії з медіа, навчити учнів критично мислити, інтерпретувати медіатексти, навчити не лише користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, особливостей технологій впливу засобів масової інформації – задачі сучасного вчителя.

Актуальність досвіду, його практична значимість:

ü забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини, здатної до критичного мислення;

ü сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в

самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

ü забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

ü робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури;

ü надає можливість спілкуватися з учнем як з партнером;

ü допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди

на життя, уміння навчатися самостійно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками розвитку медіаграмотної особистості було присвячено низку вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень. Оскільки це поняття, що має міждисциплінарний характер, вектори його дослідження достатньо розгалужені. Найбільш значущими виявилися дослідження медіаграмотності як соціокомунікаційного феномена, які вивчали Ж. Бордіяр, М. Дорош, М. Маклюен, Н. Зражевська, Ю. Хабермас, Е. Тоффлер. Численними є також дослідження дидактичних підходів до формування медіаграмотної особистості на уроках мови та літератури (О. Глазова, О. Ісаєва, Г. Корицька, О. Кучерук, М. Шуляр, Ю. Ковтун, Н. Химера), питань типології й аналізу медіатекстів (М. Скиба, В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Кульчицька, Т. Іванова). Водночас потребують глибшого вивчення, теоретичного обґрунтування та пошуку шляхів практичної реалізації питання впровадження медіаграмотності на уроках української мови та літератури.

Метою досвіду є вивчення медіаграмотності як ефективного процесу подання і сприймання інформації, як засобу розвитку критичного мислення (самостійного мислення) (Додаток 2) на уроках мови та літератури.

Сьогодні ми живемо в перенасиченому інформаційному світі. Нам, дорослим досвідченим людям, важко впоратися з великим об’ємом інформації, що найчастіше надходить із медіа (преса, радіо, телебачення, інтернет). Що ж тоді говорити про учнів.

Інформація оточує нас усюди, надходить із різних джерел, впливає на свідомість. І як би ми не хотіли не звертати на неї увагу, не потрапляти під вплив маніпуляцій, не «зависати» в соціальних мережах, але сучасний світ, сучасний інформаційний простір потребує не тільки вміння ознайомлюватися з інформацією, а й вміння критично сприймати, аналізувати, адаптувати, вміти протистояти маніпуляціям.

Відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти основне завдання навчання української мови та літератури полягає в формуванні в школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.

За Концепцією нової української школи однією з компетентностей є інформаційно-цифрова, яка передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Впровадження засад медіаграмотності, медіаосвіти базується на засадах критичного мислення.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

• бачити проблеми, ставити запитання;

• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його. (Додаток 3)

У наш час постали такі проблеми, як нетривка зосередженість учнів, кліпове мислення, телефонозалежність. Дитяча свідомість перенасичена інформацією, яку вони дуже часто не вміють сприймати, аналізувати, оброблювати. Учні ніби опиняються в інформаційному лабіринті, з якого вчитель має змогу допомогти вийти, при цьому втративши невелику кількість часу, емоційної рівноваги, допомогти залишитись особистістю. Учителю потрібно виконувати роль «поводиря» в цьому засміченому інформацією світі. Учитель - не єдине джерело інформації для учнів, а інколи, на жаль, ще й не авторитетне. Перше, що повинен зробити вчитель, – створити атмосферу співробітництва, партнерства, взаємодопомоги, яка сприятиме розвитку всіх компетентностей сучасного учня. Тому актуальним є впровадження медіаосвіти під час уроків української мови та літератури, де важливим є вміння працювати з інформацією. Беззаперечно, кожен урок, кожна тема, кожний етап вимагають різних методів і прийомів, адаптованих до конкретних ситуацій.

Визначення медіаграмотності подається у новій редакції Концепції впровадження медіаосвіти в Україні: «Медіаграмотність – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати та критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують». Це визначення стосується лише когнітивного й діяльнісного аспекту, але медіаграмотність (як результат медіаосвіти, яка побудована на компетентнісному підході) має включати в себе ще й емоційно-ціннісний компонент. Ця думка підсилюється міркуваннями О. Бондаренко та Г. Онкович про медіаграмотність як критерій розвитку особистості, її світоглядних орієнтирів, а не лише як сума прикладних знань.

Головними завданнями медіаосвіти є сприяння формуванню:

медіаінформаційної грамотності як комплексу умінь, знань, розуміння і відносин, які дають споживачам можливість ефективно і безпечно користуватися медіа, усвідомлено обирати, розуміти характер контенту і послуг, приймати рішення та користуватися повним спектром можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології та медіаінформаційні системи, а також можливість захистити себе і свою сім’ю від шкідливого або вразливого інформаційного матеріалу;

медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу і деструктивним медіа-інформаційним впливам, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції і саморегуляцію взаємодії з медіа на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту, джерела, форми і якості надання інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, розвивають здатність протистояти зовнішній інформаційній агресії і пропаганді, деструктивним медіаінформаційним впливам;

здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, розвитку патріотизму, української ідентичності, згуртованості, солідарності, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, доброзичливості в мережі стосунків, а також якості життя в значущих для особистості спільнотах.

Сучасні школярі досить вільно орієнтуються в інформаційному просторі. Тому завдання сучасного педагога: розвивати критичне мислення дитини, його уміння аналізувати та відбирати важливу інформацію, структурувати, узагальнювати, використовувати й осмислено створювати для інформаційного середовища власні медіатексти, формувати медіакультуру учнів.

Критичне мислення – це складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що засвоює людина, яка критично мислить, постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх вірогідності та достовірності.

Критичне мислення – це мислення вищого порядку, а це означає, що у процесі його розвитку особистість творчо оволодіває знаннями, уміннями і навичками.

Отже, що критичне мислення - це необхідна якість, яка допомагає знайти особистості своє місце в житті, є одним із складників життєвої компетентності. Адже воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. (Додаток 4)

Значення медіа в нашому житті таке велике, тому потрібно якимось чином учнів готувати до взаємодії з цією новою реальністю.

Чому на уроках потрібно впроваджувати медіаграмотність?

Заняття цікавіші для учнів. Медійний простір, у якому живе дитина інформаційного сьогодення, – неймовірне поле для діяльності вчителя. Учні шукають, перевіряють, порівнюють, аналізують інформацію з різних джерел (підручник, відеоролик, стаття в журналі, пост у соціальній мережі).

Заняття інтегровані. Можна одночасно інтегрувати з природознавством, літературою, основами здоров’я, англійською мовою.

Практичне впровадження в освітній процес

Пропоную вашій увазі вправи, які можна використовувати на уроках мови ті літератури для впровадження медіаграмотності.

Вправа «Інтерв’ю» (Додаток 5)

Визначити головних героїв оповідання.

Оберіть головного героя, у якого ви хочете взяти інтерв’ю.

Продумайте і запишіть питання для інтерв’ю.

Поставте питання головному герою.

Складіть уявне інтерв’ю з письменником, літературним героєм.

Ця вправа потребує змістовної обізнаності з певного питання, тобто опрацювання декількох джерел, що можуть подавати суперечливі відомості, критичне сприймання їхнього змісту, підготовка запитань, презентація власної точки зору, якщо потрібно, то й її обґрунтування, аргументація.

Вправа «Лист до головного героя» (Додаток 6)

Напишіть вашому улюбленому герою лист з привітаннями до Дня народження. Не забудьте підписати конверт з адресою.

Адреса отримувача

Кому ____________________

Назва твору ________________

Хто автор твору ________________________

Якою мовою написаний твір ____________________

Вправа «Стрічка новин» (Додаток7 )

Складіть картинки так, як ці події відбуваються у творі. Перекажіть твір.

Вправа «Редактор»

До нашої газети/журналу надійшла стаття, але в деяких словах не вистачає літер. Спробуйте відновити текст і переписати статтю правильно з усіма літерами.

До нашої газети/журналу надійшла стаття, але автор переплутав речення місцями та допустив помилки при написанні. Спробуйте відредагувати статтю, виправивши всі помилки.

Вправа «Позитивна афірмація» (Додаток 8)

Афірмації – це стислі позитивні вирази, «мікропрограми» для нашої підсвідомості, що здатні змінити життя на краще.

Похваліть себе за активну роботу на занятті, промовляючи позитивну афірмацію.

Вправа «Диктор телебачення»

Уявити себе диктором телебачення. Прочитати тест, відриваючи погляд від нього.

Вправа «Хмаринки слів» (Додаток 9 )

Згрупувати риси характеру відповідно до головних героїв.

Вправа «Рекламний ролик»

Створити рекламний ролик про необхідність збереження навколишнього середовища.

Вправа «Радіоменю»

Скласти музичне меню для оповідання. Які відомі вам пісеньки ви використаєте, щоб передати настрій твору?

Вправа «Селфі»

З-за допомогою телефону виконати селфі зі своєю улюбленою книгою. Наступне фото – це фото сторінки з цієї книги, де знаходиться улюблене місце в тексті.

Пояснити однокласникам, чому дана книга стала улюбленою. Що привернуло увагу? Чим книга сподобалася і запам’яталася? Переказати чи зачитати улюблене місце з тексту.

Вправа «Порівняй...»

Порівняти прослуханий поетичний твір та ваші асоціації, які викликає у вас вірш. Якщо є відмінності, то в чому вони?

Вправа «Видова трансформація»

«Перетворіть» віршований текст на прозовий, намагаючись зберегти не лише зміст, а й стиль автора. Доберіть рядки вірша, якими можна було б підписати кожне з зображень.

Вправа «Соноскоп»

Слухаючи виразне читання поезії, заплющіть очі й уявіть собі, які картини ви побачили б, ставши ліричним героєм цього вірша; які кольори переважають у цих картинах? які звуки чуються?

Вправа «Уява»

Дібрати найбільш промовисті ілюстрації до кожного рядка поезії, створюючи своєрідний відеоряд.

Вправа «Порівняй»

Порівняти ілюстрації опису пейзажу, художні деталі, прихованість сюжету. Порівняти образи головних героїв, зображені різними художниками.

Вправа «Фантазія»

Зробити презентацію репродукцій картин природи або власних фото, на яких буде зображено ранок. Уявити себе учасниками ранку. «Намалюйте» вітер, сонячне тепло, шепіт трав, спів пташок, дзвін води. Підготуйте музичний супровід до складеного тексту-опису природи.

Вправа «Порушена послідовність»

Пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності. Записати речення в правильній послідовності.

Вправа «Взаємні запитання»

Після читання кожної частини ставимо запитання за змістом прочитаного або запитання, відповідь на яке вимагає міркування.

Вправа «Відстоюй свою позицію» (Додаток 10)

Потрібно відстояти свою позицію, наводячи переконливі аргументи за і проти.

Вправа «Уяви себе» (Додаток 11)

Уявіть себе якимось предметом: маленьким кущем, легенькою хмаркою, першим проліском, весняною брунькою, листочком дерева. Перевтілюючись в образ, дати відповідь на питання: Що бачу навкруги? Що чую? З ким дружбу веду? Кого боюся? Про що мрію? Що люблю?

Вправа «Розміркуй»

Подивіться на портрети С.Крушельницької, Квітки Цисик, Соні Делопе. Розкажіть про одну із відомих жінок-українок, про їх вклад у розвиток світової культури.

Вправа «Розмова очей»

За допомогою очей висловити прохання, подяку, привітання.

Вправа « Прогнозування подій»

Дайте відповідь на запитання : Яким бачите героя у майбутньому?

Вправа «А якщо… Чом би й ні…» (Додаток 12)

Вправа «Закінчи речення»

Мені весело, коли… . Я люблю… . Я хочу… . Мені сумно, коли… .

Мені соромно, коли… . Мені цікаво, коли… . Мені боляче, коли…

Я ніби пташка, тому що…

Я перетворююсь на тигра, коли…

Я можу бути вітерцем, тому що…

Я – стакан води, тому що…

Я – красива квітка, коли…

Я – стежка, тому що…

Я ніби риба, коли…

Я – цікава книжка, коли…

Вправа «Акронім» - розшифрування літер імені або прізвища. Скласти за допомогою асоціативного куща психологічний портрет письменника. (Додаток 13 )

Вправа «Кажуть, що ім’я може керувати психікою…»

Ознайомитися зі значенням імені письменника. Дати відповіді на питання: чи збігається характеристика із вдачею? Назвіть збіги з біографією митця. (Додаток 14)

Вправа «Фішбоун»

Головою риби може бути сама тема уроку. Верхні кісточки - основні проблеми, пов’язані із запропонованою темою. Нижні кісточки - конкретні приклади до проблем, записаних згори. Хвіст – сформульований висновок. (Додаток 15 )

Вправа «Німе кіно»

Озвучити слайди, уривки з мультфільму, фільму (Додаток 16)

Вправа «Екскурсовод»

Уявити себе екскурсоводом, дібрати та озвучити відеоматеріл; біографію письменника.

Вправа «Магніт»

Із запропонованих слів вибрати ті, які притягуються до певних слів (Додаток 17)

Вправа «Ідеальний сад»

Роздивіться фотографії різних садів. Поясніть, який сад вам більше подобається. Письмово розкажіть про свій ідеальний сад.

Вправа «Розшифруй слово»

Кожна буква в слові зашифрована за алфавітом. (Додаток 18 )

На уроках літератури активно використовую екранізації програмних творів, але ніколи не дію за принципом «подивитися замість прочитати». Перегляд кінофільмів допомагає порівняти авторський текст із режисерською інтерпретацією та власним баченням якоїсь події. Обов’язковим є проведення порівняльної характеристики героїв, сюжетних ліній, засобів зображення.

Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, використовую кубик Блума, який допомагає на кожному етапі уроку перевірити рівень засвоєння знань. (Додаток 19)

На уроках літератури, на етапі узагальнення знань, використовую прийом «Валіза знань», який допомагає швидко систематизувати знання про художній твір. (Додаток 20)

Такі уроки розвивають у дітей креативне мислення, їм не тільки цікаво, а вони ще й прагнуть до самостійності; по-іншому сприймають прочитаний або прослуханий текст; повніше й точніше висловлюють свої думки; проявляють індивідуальні можливості; будують творчий процес майже самостійно.

Висновок

Сьогодні молодь є найбільш активним споживачем медіаінформації, проте вона часто не відчуває маніпулятивні прийоми медіа через відсутність сформованих навичок критичного мислення, умінь аналізувати й осмислювати інформацію. Це актуалізує необхідність формування медіакомпетентності учителів для подальшого розвитку медіаграмотності учнів.

Уроки української мови та літератури допомагають у формуванні медіаграмотної особистості, водночас використання елементів медіаосвіти сприяє вихованню національно-мовної особистості, надає можливість більш ефективно формувати мовну, комунікативну, мовленнєву та соціокультурну компетенцію в різних сферах і жанрах мовлення, повноцінно застосовувати диференційований особистісно орієнтований та розвивальний підходи, враховуючи психологічні особливості кожного учня.

Сьогодні важливо, щоб школа не просто допомагала формуванню здатності особистості до вирішення життєвих проблем , — необхідно зв'язати дитину з життям, показати їй простір життєвих завдань, щоб кожен учень набував навичок самостійності. Оволодіння здатністю до життєтворчості, життєвого проектування допоможе вибрати ті завдання, які визначатимуть життєву траєкторію особистості. Тому вчителю важливо створювати належні умови для повноцінного духовного, фізичного, психологічного розвитку кожної дитини. У центрі уваги — індивідуальні потреби й нахили дитини, які необхідно розвивати, так як вони є основою виховання життєздатної людини.

Очікуваними результатами роботи є підвищення пізнавального інтересу школярів до предмета, підвищення якості знань учнів, розвиток комунікативних навичок, розвиток емоційної й естетичної чутливості школярів, креативність мислення, комфортність навчання. (Додаток 21)

Згадаймо прислів’я: «Діти – це щастя, створене працею». Разом із своїми учнями буду продовжувати вчитись, творити, оволодівати новими методами і прийомами, впроваджуватиму елементи медіаосвіти на уроках мови та літератури.

Список використаних джерел

1. Медіаграмотність у початковій школі: Посібник для вчителя / Волошенюк О. В, Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А, Іванова І. Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ : ЦВП, АУП, 2018 — 234 с. Режим доступу: https://www.aup.com.ua/uploads/Pochatkova_school_2018.pdf

2. Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі: посібник для вчителя / Бакка Т., Голощапова В., Дегтярьова Г., Євтушенко Р., Іванова І., Крамаровська С., Мелещенко Т, Шкребець О. / За редакцією Волошенюк О., Дегтярьової Г., Іванова В. - К. : ЦВП, АУП, 2017 - 197 с.

3. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку). [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/

4. Концепція впровадження медіаосвіти вУкраїні [Електронний ресурс]: //Режим доступу: www.mediaosvita.com.ua/material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaos…

5. Іванов В.Ф., Волошенюк О.В. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. – Київ: Центр вільної преси, 2012. – 352 с.

6. Іванов В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів / В.Ф. Іванов, О.Я. Шкоба // Інформаційне суспільство. – 2012. – № 16. – С. 41-52.

7. Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаграмотність: Підручник для вчителів. – Київ: Центр вільної преси, Академія Української преси. –2017. – С. 319.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Вправа «Привітання»

Мета: налаштувати групу на спільну роботу.

У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

Вправа «Закінчити речення».

Я ніби пташка, тому що…

Я перетворююсь на тигра, коли…

Я можу бути вітерцем, тому що…

Я – стакан води, тому що…

Я – красива квітка, коли…

Я – стежка, тому що…

Я ніби риба, коли…

Я – цікава книжка, коли…

Вправа «Кайдаші»

Мета: розвивати медіаграмотність учнів, вміння користуватися різними видами медіа; розвивати критичне мислення, вміння працювати в команді, розвивати цікавість до предмета; виховувати культуру спілкування.

Переглянути фільм «Кайдашева сім’я»

1.З’ясувати, чому в родині Кайдашів виникали сварки. Запропонувати шляхи розв’язання «квартирного питання». Пояснити, як ви розцінюєте той факт, що старий Кайдаш після бурхливої сварки не вигнав Карпа й Мотрю, а побудував хату через сіни для молодої сім’ї.

2.Уявити себе режисером. Який фільм Ви б зняли, показавши «людей, які не сміються», бо щирого сміху, козацького, ментального в повісті практично немає: «Твір населений дуже серйозними, навіть похмурими людьми. Лише інколи пробує жартувати Лаврін, а Мотря й Кайдашиха якщо й сміються, то хіба що зі злістю. Їм не до сміху, оскільки вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця».

3.Взяти інтерв’ю у Кайдаша, довівши, що Іван Нечуй-Левицький у повісті зобразив занепад споконвічно високої ролі батька в українському суспільстві.

4. Висунути обвинувачення дітям Лавріна й Карпа, які в кінці повісті підросли й також беруть участь у сімейних баталіях. Чи позначиться це на їхньому ставленні до своїх батьків? Як?

Підсумок. В англійській мові є така приказка: «Мудра людина змінює свою думку, дурень не зробить цього ніколи». Будьте мудрими людьми! Не бійтесь змінювати свою думку і вибачатися, якщо ви в чомусь не праві або ваші погляди застаріли. Я бажаю Вам просто бути щасливими людьми.

Додаток 5

Додаток 6

Вельмишановний Пилипе Швайко! Я пишу цього листа, щоб висловити вам своє захоплення та глибоку пошану. Я дізнався про вас з книги Володимира Рутківського "Джури козака Швайки". Я дуже люблю читати про героїчне історичне минуле свого народу, але ця книга, де описані ваші пригоди та пригоди хлопчиків - ваших джур - мені особливо сподобалася. Мене вразила ваша сміливість, рішучість, відчайдушність, а також ваші знання та уміння. Мені дуже захотілося стати схожим на вас - козацького вивідника. Ви - лицар, хоробрий захисник рідної землі. Ви добре знаєте та любите рідну землю, захищаєте її, поважаєте літніх козаків-ветеранів, турбуєтеся про своїх братчиків та хлопців. Ви гарно їздите на коні та володієте зброєю. Ви знаєте мову та звичаї татар, що допомагає вам добувати інформацію. Ви спостережливий, розумний, відважний, кмітливий та рішучий. Саме такими, на мій погляд, були найкращі козаки. Бажаю вам всілякого успіху та вдачі.

З повагою – Матвій, учень 6-го класу

Митько, пише тебе учень 5 класу Костянтин. Мені стільки ж рочків, як і тобі. Ти мені дуже імпонуєш. Мені подобається, як ти ставишся до бабусі та старших людей, друзів. Ти дуже хороший товариш, на якого можна покластися. А ще мені подобається твоя допитливість. Митько, розкажи, будь ласка, про ще якісь свої пригоди. Я думаю, що ти хлопчик кмітливий та непосидючий, тому з тобою точно ще ставалось щось цікаве.

З повагою - Костянтин

Марусю, пише тобі учениця 5-го класу – Уляна. Я прочитала казку «Мудра дівчина» і вирішила написати тобі лист. Ти сподобалась і запам’яталась мені тим, що ще така маленька, а вже мудра. Твої вчинки показують, що ти – розумна, кмітлива, працьовита, тому і перемагаєш. Прочитавши казку, я зрозуміла, що батько – єдина рідна для тебе людина, тому ти весь час думаєш про те, як йому допомогти, щоб пан не покарав його.

Я пишаюсь тобою і хочу бути схожою на тебе, Марусю. Бажаю тобі успіху.

Учениця 5 –го класу – Уляна.

Додаток 7

Додаток 8

Я – молодець! На сьогоднішньому занятті я був/була дуже активним (-ою). Переосмислення оповідання «Федько халамидник» В. Винниченка допомогло мені зрозуміти, що сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя. Знаю, що треба завжди приходити на допомогу іншим, Федько – справжній товариш, хочу бути схожим на нього. Я не дозволю іншим здійснювати насильство. Буду робити все можливе, аби наше суспільство стало добрішим!

Я - молодець, бо обрала для себе здоровий спосіб життя! Систематично виконую фізичні вправи і споживаю здорову їжу. Дотримуюсь достатнього відпочинку та сну. Спілкуюся з позитивними людьми. Розвиваю добрі стосунки й ділюсь найкращими почуттями. Ставлю цілі і сподіваюсь успіху. Пишаюся своєю працею!!!!

Я – автор власного життя!
Успіх – мій найкращий друг і порадник.
Він додає яскравих фарб у моє буденне життя.
Я вірю в успіх! Обов’язково досягну своєї мети!
Усі негаразди я сприймаю як маленькі камінці, що час від часу зустрічаються на життєвому шляху. Щодня розвиваю свої здібності, долаю невпевненість, слабкість духу, лінь.
Життєва мета надихає мене на позитивне сприйняття дійсності, формує активну життєву позицію. Я вірю у свою щасливу зірку, тому обов’язково досягну успіху!!!

Щодня спрямовую позитивну енергію на образ бажаної сім’ї, тому що хочу бути щасливою (-им)!

Знаю: буду найближчим другом і порадником для свого коханого (своєї коханої)!

Упевнена, що спільними зусиллями ми побудуємо гармонійну сім’ю, де пануватимуть любов, щирість, спокій, взаєморозуміння, взаємопідтримка!

Я – красива (-ий), розумна (-ий), успішна (-ий) жінка (чоловік)!

Я – автор власного життя!

Саме від мене залежить, якими будуть взаємини в майбутній сім’ї!

Вірю, що друга половинка десь чекає на мене і ми обов’язково будемо разом! (Вірю, що моя друга половинка – це подарунок долі!)

Я – молодець, тому що протягом дня проводжу роботу над собою, намагаюся вдосконалити себе!

Я – молодець, тому що намагаюся реалізувати те, у що вірю, навіть якщо це непросто!

Я – молодець, тому що не прикидаюся жертвою обставин, не перекладаю відповідальності на інших!

Я – молодець, тому що результати моєї праці допомагають іншим бути хоч краплинку щасливими, заряджають позитивною енергією!

Я – молодець, тому що всі мої зусилля варті похвали!!!

Я люблю й поважаю себе такою (-им), якою (-им) я є….

Я все можу!

У мене сьогодні продуктивний день!

Я пишаюся своїми досягненнями.

У мене неодмінно все вийде!

Які б життєві труднощі не були. Я все подолаю, усе зумію!

Я люблю життя, а життя любить мене!

Додаток 9

Додаток 10

Додаток 11

Я - листочок дуба.

Бачу навкруги ліс, різні рослини і тварини, свого татуся-дуба і братиків-листочків. Чую як шумить ліс, співають пташки, шелестять листочки на дубі.

Дружу з жолудем, що росте поруч. Боюся зірватися і впасти на землю.

Мрію бути завжди зеленим і ніколи не опадати. Люблю, коли дощик обливає мене, коли

теплий вітерець похитує гілочку, на якій я росту.

Додаток 12

Додаток 13

ШЕВЧЕНКО

Ш- швидкий

Е- енергійний

В- ввічливий

Ч- чемний

Е- емоційний

Н- неординарний

К- комунікабельний

О- оптиміст

КОСТЕНКО

К –креативна

О - освічена
С- сучасна

Т- тендітна

Е- енергійна

Н- неординарна

К- комунікабельна

О- охайна

Додаток 14

Микола

Микола дуже потайний чоловік. Він завжди прагне до руху вперед, абсолютно не звертаючи уваги на оточення. Мотиви його вчинків часто залишаються загадкою. На правила в суспільстві він дивиться зверхньо, але все одно строго дотримується їх. Незважаючи на товариськість, Микола постійно все аналізує. Часом проявляє агресію. Зазвичай доля складається непросто. Його молодість частіше проходить бурхливо, а з роками переростає в монотонний побут.

Микола досить егоїстична людина з консервативними переконаннями. У житті не використовує свою інтуїцію, а покладається на власний досвід. Він досить розумний і кмітливий, але зазвичай явно не показує своїх здібностей. Миколі властиві неординарні рішення. Непорядна людина ніколи не стане другом Миколи.

Микола здатний повністю віддатися роботі, абсолютно не шкодуючи себе. У колективі його цінують. Любить смачну їжу. Розкуто почувається в колі друзів.

Олександр

Олександр нерідко росте досить хворобливою дитиною. Проте з віком його організм швидко міцніє - і дорослий Олександр стає здоровим і сильним чоловіком. Багато людей із цим ім’ям захоплюються спортом і всілякими «чоловічими» заняттями, такими як риболовля чи полювання.

Ще одна особливість характеристики імені Олександр – «душа компанії». Чоловік із цим ім’ям вельми дотепний, товариський і вміє поводити себе з протилежною статтю. Але часом через запальний характер він може здатися різким, грубим і неосвіченим. Олександра характеризує швидкість реакції на події, яка не завжди призводить до правильних рішень, що вимагають більш продуманого підходу. Але своєчасне реагування й одночасно спокій і розважливість дають і позитивні результати. Олександри часто стають хорошими керівниками саме завдяки поєднанню цих рис характеру.

Олександр буває різким, запальним, тому ні в якому разі не варто намагатися нав’язати йому свою думку, спосіб життя й особисті смаки. Якщо ж Вам необхідно так чи інакше схилити його на свій бік, користуйтеся тактовними і раціональними переконаннями.

Додаток15

Додаток 16

Поема М.Вороного «Євшан-зілля»

Додаток 17

– Які слова «притягуються» до слова «добро»?

Допомога, уважність, ненависть, співчуття, злість, байдужість, піклування, заздрість, вдячність, милосердя, жадібність, любов, чуйність.)

– Які слова «притягуються» до слова «праця»?

Корисна, радісна, активна, безкорислива, безсмертний, вдячна, продуктивна, важка, виснажлива, марна, даремна.

Додаток 18

фразеологія - 25, 21, 1, 10, 7, 19, 16, 19, 4, 12, 33

прикметник – 20, 21, 11, 15, 17, 7, 23, 18, 11, 15

праця – 20, 21, 1, 27, 33

любов – 16, 32, 2, 19, 3

Україна – 29, 15, 21, 1, 13, 18, 1

патріот – 20, 1, 23, 21, 12, 19, 23

іменник – 12, 17, 7, 18, 18, 11, 15

захисник - 10,1, 26, 11. 22, 18, 11, 15

край – 15, 21, 1, 14

ненависть – 18, 7, 18, 1, 3, 11, 22, 23, 31

добро – 6, 19, 2, 21, 19

зло –10, 16, 19

дитинство - 6 11 23 11 18 22 23 3 19

Додаток 19

Додаток 20

Додаток 21

РОЗРОБКИ УРОКІВ

ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ

«МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ЗАСІБ

РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО

МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

Тема. Т.Шевченко. «Думка» («Тече вода в синє море…»). Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі

Мета: поглибити знання новими фактами з біографії Тараса Шевченка, особливу увагу звернути на часи його перебування в Санкт-Петербурзі; ознайомити учнів з поезією Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»), формувати вміння аналізувати поезію, визначати тему та ідею; розвивати вміння виразного читання та вміння аналізувати прочитане, розвивати логічне мислення, творчу уяву, збагачувати лексичний запас учнів; прищеплювати любов до літератури, до творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виховувати любов до рідної мови, рідного слова, почуття патріотизму .

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: презентація; портрети письменника, виставка книжок.

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти, зверніть увагу на фотокартки. Кого ви бачите? На них ви бачите великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

Чи знаєте ви, що означає ім’я Тарас? (Бунтар)

1. Діалог матері з сином.

• Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

• Так, синочку, правда.

• А чому так багато зірок на небі?

• Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

• Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

• Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

• Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

• Старайся, мій хлопчику...

•

Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

2. Бесіда за питаннями.

— Роки життя Т.Шевченка?

— Де народився Т. Шевченко?

— Яке було дитинство у нього?

— Який ще талант, окрім письменницького, він мав?

— У якого пана малий Тарас служив казачком?

— За що Шевченка було прозвано Кобзарем?

3. Складіть інформативне гроно до постаті Т.Г.Шевченка.

Т. Шевченко – кріпак, поет, художник, громадський діяч, пророк, геній, Кобзар.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Отже, ми згадали короткі біографічні відомості з життя Кобзаря. Т. Г. Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. Він належить до тих непересічних особистостей, які сягнули світових вершин мистецтва. Він наша гордість, наша слава.

Повідомлення учнів. Відомості про перебування в Санкт-Петербурзі .

Юний Шевченко прийшов 1831 року до Петербурга пішки, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики й російської Півночі. Від сурової зими 1831 року почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника.

Пан Енгельгард віддав свого кріпака на науку до майстра петербурзького малярського цеху Василя Ширяєва.

Чим займався Тарас у малярському цеху? Спочатку розтирав фарби, малював дахи і паркани, а в 1833 р. ми бачимо Шевченка у складі артілі Ширяєва, яка займалась оздобленням Великого, Александринського та Михайлівського театрів. У 1836 р. під час перебудови Петербурзького Великого театру йому, як доброму рисувальнику доручили зробити рисунки орнаментів та арабески плафона. Уже в цей час Шевченко виказав хист умілого рисувальника.

Ширяєв був людиною скупою, «неотесаною і жорстокою». Учням своїм ніколи й ні в чому не потурав і не поблажав, а якщо котрий із них провинився, то й бив. Коли кінчався сезон малярських праць, Ширяєв не дозволяв своїм учням виходити з дому навіть по святах – хіба-що до церкви. Спізнюючись на обід у неділю, Шевченко знав, що буде битий. Коротко кажучи словами самого Шевченка, «хазяїн його був загарливіший за всякого дяка-спартанця. До «живописної» праці майстер не відразу учня допустив, та й не завжди вона бувала, натомість завжди були звичайні малярські роботи, і Шевченко із смутком потім згадував, який був «безрадісний, безнадійний початок» цієї його мистецької кар’єри: почав він її, як сам каже, з того, «малював підлоги, дахи та паркани». Із стиснутим серцем мусів увесь час собі пригадувати: «Терпи, козаче, отаманом будеш!»

Уночі, після роботи, юний Шевченко любив відвідувати Літній сад Санкт-Петербурга, милувався мармуровими скульптурами, змальовував їх. Саме тут Тарас почав віршувати. Він писав про Україну, козаків, недолю рідного краю.

Щоб удосконалювати майстерність живописця, Т. Шевченко вступив у Товариство заохочення художників і дістав можливість відвідувати «рисувальні класи». У Петербурзі він познайомився із земляками: Іваном Сошенком, Євгеном Гребінкою.

Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим, О.Венеціановим і Василем Жуковським. Карл Брюллов хвалив його художні роботи, а надто вірші, які показував йому юнак, і взявся безкоштовно приватно навчати талановитого кріпака. Невдовзі Тарас став його улюбленим учнем.

Карл Брюллов намалював портрет письменника Василя Жуковського — вихователя царських дітей, картину розіграли в лотерею, а за зібрані 2500 рублів Тараса Шевченка викупили з кріпацтва.

25 квітня 1840 року на квартирі Брюллова вихователь царевича Василь Жуковський урочисто вручив Тарасові Шевченку його відпускну.

Шевченко, який після викупу став улюбленим учнем Карла Брюллова, постійно бував у його майстерні, жив у нього на квартирі. Завдячуючи Брюллову, поет вимовив своє захоплено-радісне: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога — велике щастя буть вольним чоловіком».

Перегляд презентації.

Проблемне питання. Як ви гадаєте, то яке місце займає петербурзький період у житті поета? (головне – викуп із кріпацтва і вихід «Кобзаря»)

Завдання 1. «Логічне мислення»

Розгадайте кросворд

Запитання:

1. Ким був Шевченко за соціальним станом у дитинстві та юності?

2.Ким служив Тарас у пана Енгельгардта ? 3.Що було для поета найціннішим?

4.Шевченко прославився як ... та ... . 5.Слава поета подолала ... і дійшла до наших днів.

Аудіозапис поезії «Думка»

Збагачення. Уривок поезії англійською мовою.

Весь поетичний і частина художнього доробку петербурзького періоду тематично пов'язані з Україною, хоча між 1830-1843 роками йому жодного разу не вдалося побувати в рідному краї. Шевченко часто називав свої вірші "думками". Багато думок у поета, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі і не знаходить її. Покинув рідних, кохану, а все даремно — чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому — "шляхи биті заросли тернами". Недаремно кажуть, що "у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце».

Робота над твором «Думка».

Виразне читання поезії ланцюжком учнями.

Робота з тлумачним словником.

ДУ́МКА, и, жін. Те, що з'явилося в результаті міркування, продукт мислення. Припущення, передбачення. Намір, замисел, задум.

Доля — поняття, яке позначає наперед визначений перебіг подій в житті людини або розвитку суспільства. В українській мові слово доля використовується також для опису історії життя людини, того, що їй судилося пережити. ТАЛАН

Прийом «Я бачу слово».

(Описати зорові картини, що постали в вашій уяві).

Індивідуальне завдання. Описати фарбами картину, яка постала в уяві після прочитання поезії.

Завдання 2. Гра «Наскільки ти уважний?» Доповніть речення

1. Пішов козак світ за очі, щоб ... (знайти долю)

2. Серце козацьке сперечається з (морем)

3. На чужині козакові буде дуже …(тяжко жити з чужими людьми, ні з ким поговорити, ні поплакати)

4. Козак плаче, тому що ... (думав доля зустрінеться – спіткалося горе, шляхи биті заросли тернами).

5. «Шляхи биті» — це ... (добре наїжджена, центральна дорога; іноді дорога додому, на батьківщину.)

6. Вислів «заросли тернами» означає . ..(занепасти, запустіти, неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного.)

Бесіда:

Від чийого імені ведеться розповідь? (Ліричного героя. А думка говорить: «куди ти йдеш?»)

Що шукає козак? (Долю)

Як, на вашу думку, доля ліричного героя вірша перегукується з долею самого автора?

Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»?

Поясніть наступний рядок з поезії: «Пішов козак світ за очі».

Яке життя пророкує думка козакові на чужині? (На чужині не ті люди – Тяжко з ними жити. Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити)

Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Через що?

З якою метою використано образ журавлів? (Журавлиний ключ – відліт та повернення додому з далеких країв)

Що символізують зарослі тернами шляхи? (Забута дорога додому)

Як зрозуміти останні рядки твору?

Чому доля така важлива для поета? Відповідь підтверджуйте прикладами з біографії.

Чому для нас рідний край — наймиліший?

За яких обставин людина покидає рідний край?

Визначте тему, ідею вірша. (Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі. Ідея: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося горе»)

Завдання 3. Поєднати художні засоби.

1. епітети: А. «Куди ти йдеш, не

спитавшись?» «На кого покинув?»

2. метафори: Б. «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»;

3. риторичні запитання: В. «серце козацькеє», «синє море»

Робота за варіантами: Складіть сенкан.

Доля
Тяжка, щаслива.
Ламає, здіснюється, руйнує.
Тяжка в мене доля.
Життя.

Козак

Відважний, мудрий,

Захищає, воює, боронить -

Вірний своїй неньці Батьківщині.

Воля.

ІV. Підсумок уроку. «Роз'єднай слова». Шевченковітворисяють,мовяснізорі. (Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі). – Чому твори Шевченка народ порівнює із зорями?

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він знання перевіряє –

Мислити нас спонукає.

Інтерактивна вправа "Кубування". Не даючи запитань учням, а лише демонструючи грані куба, на яких записані ключові слова, підсумувати вивчений матеріал. Ключові слова: дитинство; батьки; художник; поет; "Кобзар"; Петербург.

Отже, наш урок добігає кінця. Маємо над чим замислитись… Творчість Т.Шевченка має велике значення для українського народу. Про що говорять такі прислів’я:

Тарасові думки будуть жити віки.

Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став...

Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.

Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.

Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ.

Тарасів «Кобзар» — народу великий дар.

V. Домашнє завдання. Стр.57 – 59, вивчити вірш «Думка» («Тече вода в синє море…») напам’ять; І – узяти інтерв’ю у головного героя поезії.

Тема. Дитинство Шевченка за повістю С. Васильченка «В бур’янах»

Мета: ознайомити учнів із цікавими сторінками дитинства Т.Г.Шевченка, опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів, навчитись розуміти художню реальність митця; виховувати любов до батьківщини, патріотизм; розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет, «Кобзар», підручник, аудіозапис повісті.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Василь Симоненко

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішній урок я хочу розпочати з вислову Конфуція:

«Від того настрою, з яким ви вступаєте в день, або в якусь справу, залежать ваші успіхи, а, можливо, і невдачі». Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення та результативність.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. «Мозковий штурм»

Хто такий Т.Шевченко?

2. Прийом «Доміно» (Хто він, Т.Шевченко?)

3. Розшифруй. Для того, щоб дізнатися, яку сторінку життя будемо вивчати, треба розшифрувати слово.

6 11 23 11 18 22 23 3 19 (дитинство)

Епіграфом до сьогоднішнього уроку є слова Василя Симоненка, що перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини.

Як ви розумієте епіграф до уроку?

Для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що виникає враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї селянина-кріпака. З дитинства Тарас Шевченко був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев’ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. А в 11 лишилися і без батька.

Постаті Т. Шевченка присвячено безліч творів, одним із таких є повість С.Васильченка «У бур’янах».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь про автора повісті.

Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Для письменника образ Тараса Шевченка був найулюбленішим. Ставши письменником, Степан Васильович задумав написати повість про свого улюбленого поета. Назва твору «Широкий шлях». В основі його – справжні факти з життя Кобзаря, документальні дані.

Але, на жаль, з п‘яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур‘янах», яка побачила світ уже після смерті автора - в 1938 році.

2. Пояснення назви твору та її епіграфу

Епіграфом до повісті «У бур’янах» стала фраза із листа Шевченка «Та поклонися нашим бур’янам».

Проблемне питання. Як ви вважаєте, чому?

3.Збагачення. З листа до брата Микити Шевченка

(15 листопада 1839 р. Петергбург ):

…Так отаке-то, мій голубе, нудно мені стало, що я не знаю, що у вас робиться…

Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скушно, що я всяку ніч тілько й бачу во сні, що тебе, Керелівку, та рідню, та бур'яни (ті бур'яни, що колись ховався од школи); весело стане, прокинусь, заплачу. Ще раз прошу, напиши мені письмо, та по-своєму, будь ласкав, а не по-московському.

4. Робота з текстом. Виразне читання ланцюжком.

5. Бесіда:

- Прослухайте початок твору (аудіозапис). На який твір за жанром він схожий?

(За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга — царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав'язано, говорити — заказано, ходили німі...

Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село огник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий співець Тарас Шевченко.)

Який за жанром є твір С.Васильченка «У бур'янах»?

Як ви розумієте фразу « народилась нова панові кріпацька душа»?

Хто такі кріпаки?

Кріпаки - залежні від поміщика й прикріплені до земельного наділу селяни.

Кріпаки вважалися власністю дворян-поміщиків, які мали щодо них усю повноту влади. Основною формою експлуатації кріпаків була панщина. Офіційно вона становила два-три дні на тиждень. Але поміщики давали селянам такі завдання, які неможливо було виконати в зазначені строки. Тому інколи панщина доходила до шести днів на тиждень.

Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? Як ви гадаєте, чи справдилися її слова? Прочитайте бабусине «пророцтво..

Як сестра Катерина доглядала за малим Тарасом?

Чому вона не завжди була уважною з молодшим братиком? А чи можна її в цьому звинувачувати?

Що автор хотів сказати порівнянням «зв’язана з малим Тарасом, як ланцюгами»?

Як поводила себе Катря, коли згадала про Тараса?

Що робив малий Тарас у час відсутності сестри? (Сонце гріє, ромашки пахнуть, аж чхається, — хороше, як у купелі. І маленьке замахає до сонця ручками, засміється, загуцає, мов до сонця летіти хоче на руці або само сонце його витягає з пахучих бур'янів...)

Куди ходить гуляти малий Тарас? Де фігурує образ бур’янів? Що він означає? (Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування.)

Чому мама називала малого Тараса волоцюгою?

Про яку рису характеру малого хлопця свідчить розповідь про залізні стовпи, що підпирають небо?

Назвіть риси характеру Шевченка, які виявилися вже в ранньому дитинстві.

Поясніть слова сусіда «Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде…»

6. Словникова робота.

Левада – ділянка річкової долини, яку використовували під сіножать, пасовище.

Старий стиль — календар, яким користувалися за часів Шевченка.

Талан — доля, життєвий шлях.

Кукла — загорнутий у ганчірку жований хліб.

Кармелюк — ватажок повсталих селян на Поділлі.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці.

7. Завдання.

Визначити тему, основну думку.

Тема: тяжке становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка.

Ідея: перші кроки поета.

Основна думка: випробування долі здатні перенести великі люди, а саме Т. Шевченко.

Жанр: повість.

ІV. Підсумок. Нелегкою була доля Тараса. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній кріпак, що ховався у бур’янах, підніме свій могутній голос на захист простого народу. І буде вічно лунати між нами безсмертне Кобзареве слово.

V. Домашнє завдання. Чит. стор. 186 -190, І – скласти план.

Тема. Картини довколишнього світу в поезії Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

Мета: розкрити красу пейзажу,відображену в поезії, навчити дітей виразно читати пейзажну лірику, розвивати спостережливість, уміння емоційно передавати зміст художніх творів, висловлювати власні відчуття, виховувати естетичні смаки, оптимістичний життєствердний погляд на світ.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, малюнки учнів, репродукція картин із зображенням природи, «Кобзар», аудіозапис поезії.

Перебіг уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні звичайний робочий день. Яким він буде? Мабуть, насиченим і напруженим, усім доведеться багато працювати. І обов’язково треба вірити в себе, тоді результат не забариться.

II. Актуалізація опорних знань.

1.ОРРО Прийом «Доміно» (Хто він, Т.Шевченко?)

2. Бесіда:

Яку долю новонародженого Тараса побачила через вікно бабка-повитуха? Чи справдилися її слова в майбутньому?

Прочитайте уривок «а ти, Тарасе, куди хочеш – скрізь тобі шляхи відкриті»… Зробіть висновок про те, які обставини в дитинстві сприяли розвитку поетичного хисту майбутнього поета.

Чому мати називала малого Тараса волоцюгою? Наведіть приклади, які підтверджують материну характеристику.

3. Збагачення. Синоніми волоцюга – бродяга, мандрьоха, пройдисвіт, приблуда, бурлака, галайда. Всі слова вживаються із відтінком зневажливості.

4. Вправа «Міркуймо». Назвіть риси характеру малого Тараса, які виявилися вже в ранньому дитинстві.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Шевченко палко любив свій край. Він – неперевершений майстер поетичного малювання картин природи. Скільки разів у Шевченкових поезіях світлу радість, навіяну красою природи, перериває сувора думка про дійсність життя і стає джерелом цілої гами сумних і гнівних почувань.

Сьогодні ми продовжимо знайомитися із творчою спадщиною поета і розглянемо вірш «За сонцем хмаронька пливе»

2. Збагачення. «Історія написання вірша».

Вірш був написаний у першій половині 1849 році на Кос –Аралі, куди поету пощастило потрапити з науковою експедицією як художнику. Це було під час заслання до Оренбурга(Казахстан). Однією з характерних особливостей поезій цього періоду є те, що в ній мало відбилися прикмети місцевої природи, пейзажу. На засланні, в «незамкненій тюрмі» ніщо не милувало око. Тільки зрідка з’являлися вірші, одним із яких був «За сонцем хмаронька пливе». Значно більше часу Шевченко віддавав малярству. Два альбоми ескізів,етюдів, що змальовують життя і побут казахів у пустині, на Сирдар’ї та на Кос –Аралі свідчать про його незвичайну працьовитість («Шхуни біля форту на Кос- Арал», «Місячна ніч на Кос- Аралі», «Острів Черканарал», На березі Аральського моря» тощо).

Поет думкою лине на Україну, до свого народу, пригадує і малює у віршах розкішну природу України. Вперше поезію надруковано в журналі «Основа» (№ 11/12 за 1861рік).

3.Аудіозапис поезії.

4. Виразне читання дітьми ланцюжком.

5. Бесіда:

- Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.

(Прекрасна пейзажна картина розкривається перед нами у вірші. Побудований він на казкових мотивах, за яким сонце йде спати за море, а вкривають його, як малу дитину, хмари. Але життя складне, у ньому є зло, неприємності. Про це нагадує туман, що «неначе ворог»)

- Чи приносить задоволення описана картина ліричному герою, який про неї розповідає?

- Який настрій викликала поезія?

- Випишіть з вірша назви кольорів. Згрупуйте їх відповідно до основних настроїв, які вони допомагають передати.

- Що це за художній засіб «хмаронька пливе, червоні поли розстилає»? (метафора)

- Чи є в цьому вірші ще метафора? (Так, «сонце спатоньки зове», «серце одпочине», «серце заговорить», «туман оповиє душу»)

- Порівняйте образи сонця і туману. Чи однаковий настрій вони передають? (Сонце – уособлення тепла, світла і радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки. Та людина повинна вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.)

- Пригадайте, що таке порівняння? (Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим)

- Знайдіть порівняння у вірші («мов мати дитину», «неначе ворог», «мов матері діти».

- Знайдіть у вірші епітети («червоні поли», «синє море», «рожевою пеленою», «малую годину», «хмароньку рожевую», «туман сивий», «тьмою німою»)

- Відшукайте у поезії пестливі слова, за допомогою яких виявляється ласка, любов і ніжність у ставленні до когось ( хмаронька, спатоньки).

6. Словникова робота.

«Червоні поли розстилає»

Пола, -и,ж. Край кожної з половини одягу( пальта, шинелі, піджака тощо), що розгортається спереду.

7. Робота в групах.

- Яка тема поезії? ( Змалювання вечірньої пори, очікування нового дня).

- Яка ідея?

8.Творче завдання «Єдинопочаток». (Учні складають речення, в яких всі слова починаються з однієї літери. Наприклад. Хмаронька хмуриться ховаючись. Сонце сліпить своїм сяйвом.)

9. « Урок людяності». У тактовній формі учень має вказати на неправильну поведінку туману, що закриває собою сонце

10. «Заговори, щоб я тебе побачив» Учні обмінюються враженнями від уроку, висловлюють свої побажання.

11. Прослуховування пісні «За сонцем хмаронька пливе» у виконанні Олекси Керекеша.

ІV. Підсумок.

V. Домашнє завдання.

Вивчити вірш напам’ять. стр. 191 -192, І – написати лист Тарасику.

Тема. Т.Г.Шевченко. «Садок вишневий коло хати» - перлина української та світової ліричної поезії

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях поета, усвідомити художню цінність поезій, поглибити поняття про епітет, порівняння та персоніфікацію, знаходити художні засоби у віршах; розвивати увагу, пам'ять, мислення, творчі здібності учнів, вміння декламувати вірші та розвивати навики проектної діяльності; виховувати почуття прекрасного через зміст поезій, любов до рідного слова та до поезії Кобзаря.

Обладнання: підручник, портрет Шевченка, картина «Заповіт» , ілюстрації до творів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Перебіг уроку

Продзвенів уже дзвінок

Час почати нам урок

Тож мерщій сідайте, діти,

Домовляйтесь не шуміти.

Тема в нас цікава дуже,

Будьте пильні, небайдужі.

Руки вчасно піднімайте

І високі бали получайте.

А тепер часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Аутотренінг

Я-спокійний

Я-школяр

Я-особистість творча

Я-вмію думати, аналізувати

Я-хочу знати більше

Я-поважаю себе і своїх однокласників

Я-досягну успіхів на уроці.

2. Прийом «Рефлексія» . Перевірка емоційного стану учнів . (Кольорові картки)

3.Слово вчителя

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять у небокраї

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що Землю всю осяє.

4.Слово учениці.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля

Встає в новій красі, забувши лихоліття

Країна наша – мрія Кобзаря!

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Прийом «Доміно» (Хто він, Т.Шевченко?) Шевченко – кріпак – художник – поет – мислитель - громадський діяч – гравер - відомий на весь світ.

2. Конкурс на кращого читця напам’ять поезії «За сонцем хмаронька пливе ».

3. Бесіда:

Яку картину відтворено у вірші?

Який настрій викликав вірш?

Чи приносить задоволення описана картина ліричному герою, який про неї розповідає?

4. Усне малювання. Робота з репродукцією картини Івана Айвазовського «Море з рожевою хмарою».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Ім’я Т.Г.Шевченка дуже часто можна знайти на географічній карті України в назвах сіл, вулиць, площ, закладів науки, культури, освіти. Це, як і встановлення йому пам’ятників, вияв великої пошани до генія українського народу. На уроці ми сьогодні познайомимось із поезією «Садок вишневий коло хати», пригадаємо багато цікавого із життя Кобзаря.

2. «Біографічна доріжка» Мікрофон.

1814 Моринці – Кирилівка – кріпацтво – Катруся – вуглинка – дяк – мачуха – Петербург Академія мистецтв - Іван Сошенко, Карл Брюллов, Василь Жуковський 2500крб. – 1840 (7поезій) - 1843-1845 «Три літа» - 1845 м. Переяслав – Кирило - Мефодіївське товариство - Цар Микола І – «захалявні книжечки» - 1847-1857 «В казематі» («Зоре моя вечірняя» (поема «Княжа»), «Садок вишневий коло хати», «Мені однаково …», «Сонце заходить, гори чорніють» 1847 - 9,10 березня 1861 Петербург – квітень 1861 - Канів – світова слава

3. Інсценізація уривка з дитинства Шевченка

(Заходить жінка ,одягнена в селянський одяг, до неї підходить хлопчик)

Тарас: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синку, правда.

Тарас: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, то свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Тарас: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її зірочка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей робить добро, тоді зірочка такої людини світить ясно і світло.

Тарас: Матусю, я буду добрим. Я хочу. Щоб моя зірочка світила ясно.

Мати: Старайся, мій хлопчику. А зараз час відпочивати. Завтра до школи.

Тарас: Але ж.. наш вчитель, дяк.. Він мене лупцює та ще й завжди напідпитку. Хіба так гарно?

Мати: Треба, Тарасику. Треба, серденько, вчитися і з нас колись будуть люди.

4.Збагачення. Історія написання поезії «Садок вишневий коло хати».

5 квітня 1847 року поета було заарештовано як члена Кирило – Мефодіївського братства, 17 квітня привезли до Петербурга й ув’язнили у казематі Петропавловської фортеці. Хоч Тарасові Григоровичу Шевченку більшу частину свого життя довелося перебувати за межами України, він завжди пам’ятав про свій рідний край, серцем линув до нього. Часто згадував українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, звичаї. Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі та на казахському засланні, заплющивши очі, він міг уявити квітучий вишневий садок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю. Про це Кобзар і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

4.Аудіозапис поезії.

5.Словникова робота.

Хрущі – великі жуки,

Плугатарі – орачі.

6.Творча робота. Виписати дієслова, з’ясувати їх роль у змалюванні поетичної картини. (Сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими)

7.Бесіда:

Яку пору року відображено у вірші?

Який період цієї пори року змальовано: самий початок, середину чи кінець?

Чи приносить задоволення описана картина ліричному героєві?

Знайдіть в уривку з повісті «В бур’янах» епізод, який перегукується зі змістом вірша. Що спільного, а чим відрізняються ці твори?

Який настрій вірша? Чому ви так думаєте?

Як змальовує поет природу?

Яку мрію Шевченка бачимо у вірші? (Про щасливе, гармонійне життя)

Чи побачили ви важку працю українців?

Що допомагає їм відпочити?

Як ви вважаєте, чого хоче мати навчити доньку?

Чому саме цей вірш став візитною карткою України?

Назвіть кольори, які згадує поет. (Сад зелений, темнії ночі, синє море, червона калина, зелені байраки, небо блакитне).

Визначити тему, основну думку, художні засоби поезії.

ІV. Підсумок.

Незакінчене речення. - Шевченко для мене є….

Я бажаю, щоб у ваших домівках був «Кобзар» на особливому місці . Нехай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка. Щоб слово Тараса світило малому і старому, щоб слово вічно ходило по Україні та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу!

Зараз продзвенить дзвінок

І закінчиться урок.

То ж прошу, не зволікайте,

Вірші Т. Г. Шевченка читайте і вивчайте.

V. Домашнє завдання.

Вивчити напам'ять поезію «Садок вишневий коло хати» стр. 193, підібрати прислів’я про Шевченка.

Щоб народу служити, треба так,як Шевченко жити.

Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.

В наш чудовий час вічно житиме Шевченко.

Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

Слово Тараса – наша зброя і окраса.

Тема. Володимир Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі.

Мета: помогти учням розібратися в складнощах характерів та вчинків героїв оповідання; удосконалювати вміння виразно й вдумливо читати, переповідати прочитане, аналізувати епічні твори; пробуджувати пізнавальні інтереси учнів; розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення, уміння аргументовано доводити власну думку; сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.

Методи, форми і прийоми роботи: частково-пошуковий, бесіда, робота з підручником; робота в парах, колективна; технології розвитку критичного мислення, «Незакінчене речення», «Мікрофон»

Обладнання: портрет В.Винниченка, книжкова виставка творів письменника, учнівські ілюстрації до оповідання «Федько-халамидник», мультимедійна дошка, комп’ютер.

Залізо випробовується у вогні, а людина в біді.

Народна творчість

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Слово вчителя

- Доброго дня усім! Давайте подаруємо один одному усмішку. Вона додасть настрою та надії, що все буде добре. Допоможе нам налаштуватися на продуктивну роботу

2. Перевірка домашньої роботи.

Огляд малюнків учнів до твору В. Винниченка „Федько – халамидник»”. Учні демонструють свої малюнки з відповідним коментарем.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Діти бувають різні: слухняні й не дуже, спокійні та бешкетливі, серйозні, допитливі, легковажні, безвідповідальні й не дуже відповідальні, сміливі й боягузливі. І це нормально. Така їхня природа. Але головне – щоб у душі їхній переважало добро, а не зло, порядність, а не підлість, справедливість і чесність, а не жорстока несправедливість. Чи замислювалися ви над тим, які ви? Які люди вас оточують? Чи у вашому характері присутні такі риси, як гордість, чесність, справедливість, людяність? Сьогодні на уроці ми намагатимемось усвідомити найважливіші цінності моралі та етики, що роблять людину душевно багатою, щедрою на добро, порядність, чесність.

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1. Актуалізація опорних знань.

Пошукова робота( завдання виконується в learningapps)

Вправа «Загублені слова»

https://learningapps.org/display?v=p8u7ktnoj20

«Це був … розбишака-халамидник.»

«Наче … який сидів у хлопцеві. Усі діти як діти, - граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж, неодмінно, щоб … , щоб що-небудь … догори ногами.»

«Федько сидить у себе на воротях, як … на дереві, і дивиться.»

«Він усе любить або по кришах …, або на воротях ….»

«Руки в кишені, картуз набакир, …, не поспішає. Але тікать і не пробуй, Федько усяку … випередить.»

«Чуб йому … виліз з-під картуза, очі хутко ….»

«Але Федько вмить зривається з місця, … на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю.»

«Федько намотує нитку на руку і помалу задом іде додому. Вигляд у нього …, Спірка й Стьопка кидаються на нього, очі аж горять, шпурляють каміння, але Федько тільки … й ….»

«А Федькові ввечері вже прочуханка. Він не …, не …, не …, що більше не буде. Насупиться й …. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і ….»

«Федько … встає, скидає штанці й чекає, … голову.»

«Федько витирає сльози, що виступили з очей, бере … й ховає в кишеню.»

«Якби він схотів, то міг би …, але Федько брехати не любить. Не любить також Федько й товаришів ….»

«Федько … на лід і, наче пробуючи його, потопав ногами.»

«А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці. Він то … на животі по тонких крижинах, то впирався палицею і перестрибував через водяні латки, то бігав з кінця в кінець криги, не маючи виходу.»

«Така маленька комашина, а як вона ловко, … обдурювала величезні шматки льоду, що з тріском лізли на неї.»

« Але Федько не потерявся, він ухопився руками за … і зо всієї сили пнувся, щоб його не знесло.»

«Федько … очі од Толі, похилився і тихо сказав: … і ….»

(Чистий; біс, битися, перевернути; Соловей-Розбійник; лазити, сидіти; іде, собаку; стирчком, бігають; налітає; гордий, угинається й регоче; плаче, проситься, обіщає, сидить, мовчить; мовчки, похиливши; гроші; одбрехатися, видавати; стрибнув; повз; безстрашно; кригу; одвів, повів, пхнув)

2. Гра «Магніт»

Випишіть з хмарки слів спочатку слова, які «притягують» Федька, а потім – Толю.

3.Вправа «Незакінчене речення»

Робота в парах

- Діти, давайте поглянемо, як народна творчість влучно і образно увіковічнила людські якості. Вам треба закінчити подані прислів’я та обрати з-поміж наведених ті, що стосуються Федька, і ті, що стосуються Толі.

https://learningapps.org/display?v=pyf63y5h320

4.Робота в парах.

Пригодницька гра «Стежками Федька-халамидника». Розташувати правильно фрагменти твору.

Кл Ключ (2,1,3,5,4,8,7,6)

5.Блок-схема «Образ Федька». Робота з текстом оповідання
   Вчитель на дошці вписує в пелюстки риси характеру, а учні підтверджують їх цитатами з оповідання:
     Бешкетливий («там шибку з рогатки вибив»; «там синяка підбив своєму «закадишному» другові, там перекинув діжку з дощовою водою»; «але раптом встане, подивиться-подивиться і візьме та й повалить усе чисто – і своє, і чуже»).
    Необачний («він усе любить або по кришах лазити, або на воротях сидіти»; «я завтра у школу не піду, зранку на річку збираюсь»; «а давай об заклад , що перейду на той бік»).
   Чесний (автор «Якби він схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»; батько після того, як відлупцює сина : «а це за те, що правду говориш»; батько Толі: «Федьку, я вірю тобі, я знаю, що ти ніколи не брешиш . не бреши й тепер…»; і тільки раз у житті довелося сказати Федькові неправду, врятувавши цим вже вдруге боягуза Толю. За чесність і героїзм хлопчик розплатився життям.
      Сміливий («там десь дивитися страшно, а він полізе туди»; під час рятування Толі : «Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! Держись, не бігай, стій на місці!»
      Терплячий (під час батькового покарання терпляче зносив побої: «хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало»).
      Щедрий («коли вже хлопці далеко і не можуть йому нічого зробити, він раптом вертається і віддає змія. Навіть принесе ще й своїх ниток і дасть»).
     Спритний ( «але комашинка (Федько) якимсь чудом ловко видряпувалась на самий гребінь кучугури, скоренько з’їжджала з неї і бігла з крижини на крижину»; «ловкий хлопчик, що й говорити!»; «стриба, як кішка»).
     Кмітливий («він ухопився руками за кригу і зо всієї сили пнувся, щоб його не знесло»; «не мігши схопити шворку закляклими від холоду руками, схопився зубами»).
     Вірний у дружбі («не любить Федько й товаришів видавати»; всі хлопці тянулися до нього , дорожили дружбою з ним, а на похоронах «плакали навзрид»).

6. Тестові завдання

1. Твір В. Винниченка «Федько-халамидник» за жанром є …

А) оповідання; Б) казка; В) повість.

2. Яка риса характеру НЕ була притаманна Федькові?

А) чесність; Б) несміливість; В) рішучість.

3. Твір В. Винниченка «Федько-халамидник» є …

А) пригодницький; Б) автобіографічний; В) фантастичний.

4. Що означає слово «халамидник»?

А) хвалько; Б) розбишака; В) бешкетник.

5. Чому Толя опинився на крижині?

А) його примусив Федько; Б) хотів стати для всіх героєм; В) хотів покататися.

6. Яку нагороду отримав Толя за «перемогу у закладі»?

А) ніж; Б) чижика; В) прочуханку від батьків.

7. Чому матір Федька вважала свого сина гіршим за Толика?

А) через своє мужицьке походження; Б) через поведінку хлопців; В) через погану вдачу свого сина.

8. Що робив Толя, коли хоронили Федька?

А) був хворим; Б) був з усіма друзями на похоронах товариша; В) грався у хаті.

9. Чому батько Федька інколи після покарання давав синові гроші?

А) хотів загладити свою провину перед побитим сином; Б) поважав синову чесність; В) щоб дружина була задоволена.

10. Як батьки Федька залежали від родини Толика?

А) Федькові батьки працювали на батька Толика; Б) батько Федька був винен гроші батькові Толі; В) знімали у Толикових батьків житло.

11. Хто із хлопців «ворогував» зі спокоєм?

А) Спірка; Б) Стьопка; В) Федько.

12. Чим різнилися між собою родини Федька і Толі?

А) кількістю дітей; Б) суспільним становищем; В) національністю

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

1. Підсумок уроку.

Слово вчителя

- Чим можна виміряти добро? Грами – вагами, довжину – метрами, а добро? ...Людським серцем.

Урок скоро закінчиться, але ваше життя, діти, продовжується. І від того, як багато корисного ви в житті зробите, яких висот досягнете, чи зможете відрізнити справжніх друзів від підлих людей, добро від зла, любов від ненависті, залежатиме ваше життя. Насичуйте його добрими справами та будьте душевно багаті, щедрі на добро, порядність, чесність. А ми, вчителі, є архітекторами дитячих душ, їх креативними натхненниками на добро та любов у цьому світі.

2. «Мікрофон»

Чому навчило вас це оповідання?

Чи хотіли б ви мати такого друга, як Федько?
3. Творче завдання
-Діаманта – це віршована форма з семи рядків, перший і останній з яких – поняття з протилежним значенням.
1 і 7 рядки – іменники, 2 і 6 рядки – два прикметники, 3 і 5 рядки – три дієслова, 4 рядок - два словосполучення або речення з чотирьох слів.

3. Робота з епіграфом.
Домашнє завдання. Виконання тестових завдань за змістом, написати міні-твір «До чого призводять егоїзм та боягузтво?» Для всіх учнів: скласти сенкан до слова байдужість.

Тема. Вставні слова, розділові знаки при них (розробка уроку з використанням національної символіки)

Мета: ознайомити з найуживанішими вставними словами, розділовими знаками при них; формувати вміння і навички правильного, доречного вживання їх, постановки розділових знаків при вставних словах; виховувати спостережливість, уважність, любов до Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиця «Вставні слова», кетяги калини, прапор України.

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Психологічний тренінг «Привіт, я радий тебе бачити...»
Учні звертаються по черзі один до одного, закінчуючи вислів «Привіт, я радий тебе бачити». Потрібно сказати щось гарне, приємне, але обов'язково щиро, відверто.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Вправа «Передбачення».

Учень читає вірш Олександра Пономарьова.

Рідна ненька Україна,

Незалежна, горда, вільна,

Діти ми усі, усі твої,

Сила рідної землі!

Моя рідна Україна,

Твоя пісня солов'їна

Буде линути в віках

Добрим в радість, злим на страх.

Слава Україні! Україні слава!

Всім її героям, дітям всім її!

Підіймемо гордо ми над головами

Прапор України, прапор рідної землі!

Учні розглядають прапор України .

Учитель. Діти, про що піде мова на нашому уроці?

2. Творче завдання.

Скласти речення з поданими звертаннями.

Виконати синтаксичний розбір речення.

Соловейку, мій рідний краю, любі друзі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Спостереження.

Діти, жовтий і блакитний кольори є, безперечно, символами життя і миру.

На жаль, єдиної думки щодо походження синього і жовтого кольорів у національних барвах України немає.

А) знайти вставні слова, визначити, що вони означають.

2. Проблемні запитання.

- Які слова називаються вставними?

- Що означають вставні слова?

- Яким членом речення виступають вставні слова?

3. Робота з підручником.

4. Коментоване письмо.

Пояснити розділові знаки.

Визначити, що означають вставні слова.

І достатній рівень - виконати синтаксичний розбір речення.

ІІ – високий рівень - визначити частини мови.

Друзі, національний прапор України – це жовто-блакитний стяг. Він, як відомо, має досить давнє походження. Ці два кольори на гербах і прапорах нашого славного народу використовували, безперечно, не лише за часів козацької вольності, а й за княжої доби.

5. Творча робота.

Вставити пропущені вставні слова.

Чому саме жовтий і блакитний кольори вибрали українці для свого прапора?

Жовтий колір – це … колір пшеничної ниви, … колір зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це … колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого … не дозрівав би, не заколосився життєдайний хліб. А блакитний колір про що нам говорить? Це … колір ясного, жовтого, мирного неба. Це … колір цариці – води. Тому … народ України вибрав поєднання жовтого і блакитного кольорів.

Довідка: по-перше, по-друге, безумовно, мабуть, звичайно, справді, безперечно.

6. Самостійна робота.

А) розставити розділові знаки при вставних словах, пояснити.

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади – дуже давній знак. Його використовували ще за часів Київської Русі. Отже нашому гербу більше тисячі років. Дивна річ чому саме тризуб вважають гербом України? Мабуть тому, що число «три» завжди вважали числом казковим, чарівним. А ще можливо у тризубі відображено триєдність життя: батько – мати – дитина. Певно вони символізують і силу і мудрість і любов любі діти.

7. Цікава інформація.

Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 році на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово “воля”. Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасий Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково – саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Анастасию довелось добре попрацювати: герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю, який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років). Навколо тризуба висаджені смерічки і туї, а фундамент обладнаний канавами, щоби каміння не змістилось. Сьогодні за пам'яткою доглядають місцеві школярі.

ІV. Підсумок.

Не забувайте, що ми живемо на землі, що зветься Україна. Ми повинні любити свою Батьківщину, бо вона у нас єдина!

У всьому світі кожен знає, що Батьківщина лиш одна. І в нас вона одна-єдина — це наша славна Україна.

У статті 20 Конституції України записано:
«Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.»

V. Рефлексія.

Гра «Країна Мовляндія»

Що з’ясували ви на сьогоднішньому уроці?

Чи звернули увагу на добір мовного матеріалу?

Якою темою він об’єднаний?

Що для вас виявилося найважливішим?

Чи справдилися очікування від уроку?

VІ. Домашнє завдання. Високий і достатній рівні – твір «Моя Батьківщина - Україна», використовуючи вставні слова ; середній і низький рівні – вправа за підручником.

Інформація

про педагогічну діяльність вчителів, які претендують на присвоєння

педагогічного званняза підсумками атестації 2020-21

ПІБ вчителя

Проблема над якою працює вчитель

Шляхи впровадження

Результативність діяльності

Інноваційна діяльність

Видавнича діяльність

Мозгова Олена Петрівна

Медіаграмотність як засіб розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури

Інтегровані уроки,

проблемне навчання на уроках мови та літератури, технологія проектного навчання,

технологія розвитку критичного мислення,

особистісноорієнтоване навчання, розвивальне навчання

ЗНО 2018 – якість знань 67% ;

ЗНО 2019 року –якість знань 78%

Переможці міських олімпіад, конкурсів:

2015 р. –ІІІ місце в конкурсі ім.. П.Яцика (Шостак В.);

міський семінар учителів української мови та літератури (давала урок);

2016 р. –ІІІ місце в олімпіаді з української мови (Шостак Владислава);

І місце в мовно-літературному конкурсі ім. Т.Шевченка (Шостак Владислава);

вистава щодо вшанування пам’яті І.Франка (трансляція по місцевому телебаченню);

ІІІ місце на шкільному рівні захисту робіт МАН (Федорченко Н.)

2017 р. – ІІІ місце в конкурсі на кращий твір до Дня Перемоги 9 Травня Пуфлер Інна;

2018р. - Шостак Владислава - ІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури; 2018р. – конкурс ім.П.Яцика - Буц Олександр (5 клас) - ІІІ місце, Пуфлер Інна (11 клас) – ІІІ місце,

І місце Зіва Олена в міському етапі обласного фестивалю «Шукай краси, добра шукай», присвяченого 120-річчю від дня народження В.Сосюри; І місце в конкурсі малюнків «Донеччина в серці назавжди» Зіва Олена;

І місце в конкурсі на кращий твір до Дня Перемоги 9 травня - Шостак Владислава (поїздка до м.Києва);

– міський етап конкурсу ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» - І місце Пуфлер Інна,

ІІІ місце в обласному конкурсі ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» Пуфлер Інна;

участь у міському семінарі завучів (презентація досвіду роботи вчителів української мови та літератури);

2019 рік – міський етап конкурсу ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» - І місце Пуфлер Інна,

ІІ місце в обласному конкурсі ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» Пуфлер Інна;

2019 р. Базікало Дар’я – ІІ місце в мовно-літературному конкурсі ім.Т.Шевченка;

Желавська Ксенія – ІІ місце в флешмобі «Домашні улюбленці»

2020 р. – ІІІ місце в міському турі Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина - Україна»,

ІІ місце в конкурсі ім.П.Яцика (Базікало Д., 6 клас)

Мультимедійні відео, презентації до уроків,

використання, платформи «Мій клас» для опитування учнів.

Журнал «Шкільна бібліотека» 2015 рік №11. Розробка екологічної години «Заповідна Україна»

2016 рік Методичний бюлетень №3 м. Селидове «Мотивація і рефлексія як етапи сучасного уроку»

На ІІ Конгрес освітян Донеччини вчителем підготовлено методичний посібник з теми «Творчість Тараса Шевченка – духовна Конституція України»

На ІІІ обласну науково-практичну конференцію підготовлено збірники з національно-патріотичного виховання «У пісні і труді – я частка України», «Рідне слово в душі кожного із нас»

На ІІІ Конгрес освітян Донеччини творчою групою вчителів підготовлено методичний посібник з теми «Формування ключових компетентностей на уроках української мови».

На ІV Конгрес освітян Донеччини вчителем підготовлено методичний посібник з теми «Формування ключових компетентностей на уроках зв’язного мвлення»

На V Конгрес освітян Донеччини вчителями Єрьоменко О.Г., Мозговою О.П. підготовлено методичний посібник з теми «Власне висловлення».

На освітньому порталі віртуальної методичної лабораторії відділу освіти Селидівської міської ради розміщена збірка «Формування ключових компетентностей на уроках зв’язного мовлення»; конспекти уроків у 8 класі з теми «Життєвий і творчий шлях Т.Шевченка» із застосуванням технології розвитку критичного мислення; відеозапис уроку української мови у 7 класі «Розвиток мовлення. Усний твір-опис зовнішності людини в художньому стилі».

Конспект уроку з української літератури в 6 класі «В.Винниченко. «Федько-халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі» https://vsimosvita.com/konspekt-uroku-z-ukrainskoyi-literaturi-v-6klasi (сертифікат №14613)

Конспект уроку з української мови у 8 класі «Вставні слова. Розділові знаки при вставних словах»

https://naurok.com.ua/urok-ukra-nsko-movi-u-8-klasi-z-temi-vstavni-slova-rozdilovi-znaki-pri-vstavnih-slovah-200613.html (Сертифікат № ДБ-2010200613)

Розробка виховної години «Мандрівка Україною» https://naurok.com.ua/podorozh-mandrivka-ukra-noyu-200738.html (Сертифікат № ДБ-2010200738)

Презентація до розробки «Мандрівка Україною» https://naurok.com.ua/prezentaciya-mandrivka-ukra-noyu-200740.html

(Сертифікат № ДБ-2010200740)

Сходинками української мови

Опис досвіду

Опис досвіду

Подивіться на портрети С.Крушельницької, Квітки Цисик, Соні Делопе. Розкажіть про одну із відомих жінок-українок, про їх вклад у розвиток світової культури.

Вправа «Розмова очей»

За допомогою очей висловити прохання, подяку, привітання.

Вправа « Прогнозування подій»

Дайте відповідь на запитання : Яким бачите героя у майбутньому?

Додаток 21

РОЗРОБКИ УРОКІВ

ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ

«МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ЗАСІБ

РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО

МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

https://learningapps.org/display?v=p8u7ktnoj20

Немає коментарів:

Дописати коментар