Усний твір-роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі

Тема. Розвиток мовлення. Усний твір – роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі  «Все задумано мудро в природі»

Мета: підготувати учнів до написання творчої роботи; удосконалити вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати вміння здійснювати змістово – композиційний аналіз тексту-роздуму в публіцистичному стилі на суспільну тему; виховувати любов до світу природи, рідного краю.

Тип уроку: інтегрований, розвиток комунікативних умінь і навичок учнів.

Обладнання: виставка «Щедрі дари матінки-природи»; збірки поезій Л.Костенко; вислови про природу; DVD презентація; таблиця «Структура твору-роздуму».

                                      Перебіг уроку                                                        

                              Хто ж пожаліє людину, як не земля?                                      

                              Хто ж пожаліє землю, як не людина?

                                                                    Н.Гавриленко                                                                                                                          

                              Вчись у природи творчого спокою…

                                                                      Є.Плужник

І. Мотивація навчальної діяльності.

      Психологічний тренінг «Привіт, я радий тебе бачити...»
      Учні звертаються по черзі один до одного, закінчуючи вислів «Привіт, я радий тебе бачити». Потрібно  сказати щось гарне, приємне, але обов'язково щиро, відверто.

   ІІ. Актуалізація знань учнів.

   1. Вправа «Передбачення». Учні дивляться презентацію про природу.

    Учитель. Діти, про що піде мова на нашому уроці? Визначте мету уроку?

   2. Розповідь учителя.

      В уяві постала наша рідна земля, край неповторної краси. Недаремно поети, композитори, художники присвячували рідній землі свої твори: вірші, музику, картини. Де ще є такі тихі води, ясні зорі, де так усміхається небо ясне, де так виводить дзвінку пісню жайворонок? Усіма щедротами наділила нас матінка-природа, щоб жили, користувалися плодами землі,примножували її багатства працею. Проте ми, люди, не завжди відповідаємо їй вдячністю. У гонитві за технічним прогресом труїмо землю, повітря, винищуємо ліси. Природа-мати простягає до нас руки. Прислухаймося до голосу землі, вона просить: «Порятуй, захисти!»

 3. Робота з таблицею «Структура твору-роздуму»

                      Теза – аргументи - висновки

 4. Перша сторінка «Природа – мати-берегиня». (Діти виписують слова і словосполучення, складають план до твору-роздуму).

      Учень. Земле рідна! Мати-берегине,

                   Предки тебе величали: «Богине!»,

                   На коліна перед тобою ставали,

                   Опіки і ласки щиро благали.

  Повідомлення учнів.

   Природа на любов відповідає людям любов’ю. Нас на своїх долонях тримає матінка-Земля. Наші ноги легко ступають по її шовкових травах-килимах. Вона нас зігріває, одягає, напуває, дає нам духмяний хліб, смачну їжу, захищає від небезпеки, опікується нами. Ми всі – діти природи. Усім, що маємо, завдячуємо природі. Вона звіку мудра. Саме так, бо немає нічого величнішого від неї, дбайливішої покровительки всього сущого на землі – у синіх водах і небесній високості, в дрімучих лісах і на ланах неозорих. Недарма наші предки казали: «Бережіть природу для людського роду: її подих – Божий дух».

Друга сторінка «Земля – щедра годувальниця». Молитва починається зверненням – проханням до Отця Небесного: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Роботящі руки і щедра земля дають хліб і до хліба. Погляньте на стіл: на ньому щедрі дари природи, які дають нам радість, здоров’я, силу.

  Бліц – турнір.

Без чого не можна зварити борщу? (Столового буряка).

Пряна рослина, найближчий родич моркви? (Петрушка).

Що є другим хлібом? (Картопля)

Які овочі називають м’ясом? (Бобові).

Яку рослину величають коморою білків? (Квасолю).

Що ми вживаємо від семи недуг? (Часник, цибулю).

Назвати гарбузових родичів? (диня, огірки, кабачки).

Українська рослина – берегиня. (Калина).

Родоначальниця троянди. (Шипшина).

В земляній сидить коморі, а коса її на дворі. (Морква).

Маю жовтий вусок, запашний колосок, довгі коси маю, та не заплітаю. (Пшениця).

Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза).

На сонечко я схожий і сонечко люблю, до сонця повертаю голівоньку свою. (Соняшник).

Третя сторінка «Зелена планета – жива аптека».

         Природа людину рятує не тільки від холоду, жари, спраги, голоду, а ще й від недуг. На землі багато-багато рослин, які мають лікувальні властивості. Кожній квіточці, листочку, плодам кущів і дерев Господь дав силу зцілення. Сьогодні ми маємо можливість дізнатися про лікувальні властивості чудо-рослин зеленої планети, зможемо отримати практичні поради-консультації. Отже, приготуйте питання, а відповідь дає народна цілителька Наталя Земна.

 - Так, так, вас слухає Наталя Земна. Справді, на землі дуже багато лікарських рослин. Немає такої недуги, щоб природа не допомогла людині здолати її.  

- Пані Наталю, розкажіть про лікувальні властивості червоної горобини.

- Запам’ятайте, горобина червона – прекрасний  полівітамінний засіб, наші предки лікували нею зір, усі запальні процеси, вона знімає біль у суглобах, лікує хронічні ангіни.

- Чи справді пшоняна каша лікує шлунок?

- Так, справді лікує, бо пшоно – кровотворний засіб і сприятливо діє на печінку, тонізує шлунок, це добрий протипухлинний засіб. Готуймо страви із пшона і будьмо здорові!

- Лікарю, розкажіть про лікувальні властивості настурції.

- Прошу, слухайте і запам’ятовуйте: ця чудова квітка, її листя загоює рани своїм соком. У кого проблеми з волоссям ( лупа, повільно росте волосся), потрібно втирати сік у шкіру голови, і тоді можна позбутися лупи, а волосся буде рости краще.

- А чи є домашні ліки від діабету?

- Пам’ятайте, навколо нас є достатньо домашніх ліків, щоб захиститися від цієї страшної хвороби. Вживайте щодня кропиву, сік квашеної капусти, хвощ польовий, топінамбур. Із цих рослин робіть салати і давайте всім членам сім’ї.

- Пані Наталю, чому вишню називають чудодійною?

- Вишня справді чудодійна, її плоди застосовують від ревматизму, лікують печінку, подагру, недокрів’я. Треба щодня з’їдати склянку ягід.

-  Чи може робити дива чорниця?

- У домі, де їдять чорницю та суницю, лікареві нема чого робити. Щодня з’їдайте склянку чорниць – і повернеться зір.

- Розкажіть про лікувальні властивості берези.

- Березовим соком лікували суглоби, бронхіти, запалення легенів, виводили камінці з нирок, очищали організм. Друзі, від усієї душі зичу вам, вашим батькам міцного здоров’я, доброго настрою, бажання оберігати, оздоровлювати Україну.

- Дякую за цікаву бесіду. До зустрічі. 

         Четверта сторінка «Природа – джерело здоров’я, радості, натхнення».  Природа воістину зроду-віку мудра. Творець найбільших благ на землі. І ніщо не буває в ній випадкового – усе має свою закономірність. І листочок із дерева не впаде без її відома, і квітка не розквітне без її чародійств. Сила-силенна всіляких див у природі. Прекрасна наша земля в різні пори року. Природа нас завжди кличе, манить своїми барвами, чарує своєю неповторністю.

Збагачення. Прослухати вірші, виписати назви квітів.

 РОСЛИНИ УКРАЇНИ

Соняхи, жоржина,
Айстри і шипшина,
Васильки, ромашки,
Лілії, волошки,

Мальви, чорнобривці,
Звіробій, чорниці,
М’ята і калина,
Маки, горобина,

Півники, брусниця,
Грицики, суниця,
Нагідки, космеї,
Рожі, калатеї,

Примули, малина,
Рута та ожина –
Це усе рослини
Й квіти України. (Олеся Тоцька)

УКРАЇНСЬКІ КВІТИ

Вийшли зрання на гуляння

Українські діти,

Їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки,

Синім шовком шиті,

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

Їсть солодке на сніданок.

На горбочку мак,

В шапці, як козак.

Він яскравий, мов вогонь!

А бундючний – Бог боронь!

Вміє задаватись так,

Як будяк!

Там росте холодна м’ята

(Добре пахне, як пом’ята),

Там шовковая трава

Щось шепоче, мов жива.

А з травички – ніжні личка:

То вже Братик і Сестричка

У тих самих кольорах,

Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти –

Більші, менші і малі –

Молоді яскраві квіти

Української землі. (Ганна Черінь)

Робота в парах. Інтерв’ю «Природа – джерело сили, натхнення»

-         Яка ваша улюблена пора року?

-         Де ви любите відпочивати?

-         Кажуть, природа знімає стреси, повертає силу, дарує радість. Чи поділяєте цю думку?

-         Що отримуєте від спілкування з природою?

П’ята сторінка «Екологічна катастрофа – трагедія XXІ століття»

   Ми – атомні заложники прогресу,

   Вже в нас нема ні лісу, ні небес…

   Так і живем: од стресу і до стресу,

   Абетку смерті маємо – АЕС.

    Аварія на ЧАЕС – це розплата і пересторога нашій техногенній сваволі.

Проблемне питання. Назвіть проблеми екології, навколишнього середовища.

(Нестача питної води, забруднення повітря шкідливими газами, руйнування озонового шару, що призводить до проникнення ультрафіолетових променів в атмосферу Землі, загальне потепління, господарська діяльність людини – зрошення земель, осушення боліт, створення штучних озер.)

Зачитування планів і опорних слів для твору.                                    

Завдання.

І – Усний твір-роздум «Захистимо Землю – врятуємо майбутнє людства».

ІІ -  Сформулюйте розгорнутий висновок про потребу переосмислити ставлення людини до природи.

ІІ. Підсумок уроку. Гра «Країна Мовляндія»

Що з’ясували  ви на сьогоднішньому уроці?

Чи вдалося досягти мети? Яким чином?

Чи звернули увагу на добір мовного матеріалу?

Якою темою він об’єднаний?

Що для вас виявилося найважливішим?

Чи справдилися очікування від уроку?

ІІІ. Домашнє завдання. Написати твір-роздум «Захистимо Землю – врятуємо майбутнє людства».